Скрипалька та скрипаль PDF Печать
[23.06.2016 16:33]
Олександра Вронська
Ви коли-небудь були в великому залі консерваторії? Чи любите ви слухати, як грають на скрипці, і чи надихає вас ця музика? Знаєте ви щось про відомих скрипалів та їх музичний спадок? Мені пощастило – можу відповісти на ці питання ствердно.
 
 
Часом ми відкриваємо для себе нові обрії в пізнанні світу зовсім випадково. По-справжньому класична музика припала мені до серця, коли я познайомилася зі скрипалькою, прекрасною людиною, яка пізніше стала моєю близькою подругою. 
 
Марині зараз 25, з них 20 вона грає на скрипці. Її музична історія почалася в п’ять рочків – дівчинка вперше почула звуки скрипки з вікна музичної школи, де навчалася її старша сестра. Ця музика на стільки сподобалася їй, що нічого іншого не лишалося батькам, як придбати інструмент та віддати дитину в науку. Пройшло багато років, багато годин навчання та штудіювання, але Марина не втратила любові до скрипки та класичної музики. За її словами, з того часу, коли в ХVI столітті була створена скрипка такою, яка є зараз, вона залишається одним з найпрекрасніших і найвідоміших в світі музичних інструментів.
 
Час від часу Марина грає для своїх друзів і близьких, виконує класичні твори та сьогоденні композиції на християнських конференціях. Але вона не заробляє на цьому гроші, для неї це як благодійність, вона робить це лишень для того, щоб підбадьорити, надихнути людей і поділитися з іншими чимось важливим для неї самої.
 
Під час бесіди молода скрипалька неохоче говорить про себе, але годинами може розповідати про відомих композиторів минулого та сучасних музикантів, що її надихають. Звичайно, не просто-таки нещодавно в розмові Марина згадувала чудового композитора та скрипаля-віртуоза Антоніо Вівальді. По-перше, цим літом минає 275 років від дня смерті великого італійця, по-друге, вони близькі по духу, їх цінності, сприйняття світу схожі.
 
Мабуть, не всі знають музичну спадщину «рудого священика», як називали Вівальді в Венеції через колір його волосся і духовний сан. А величність в очах людей йому повернув випадок. Лише на початку ХХ століття були знайдені його рукописи з нотами під час ремонту коледжу в невеличкому місті під Турином. Завдяки новим поколінням музикантів старі мелодії знову ожили і були почуті в їх виконанні. За короткий час вони обійшли весь світ, стали відомими, торкнулися душ багатьох людей. 
 
Важко уявити, особливо молоді, якій до сподоби музична класика, про те, що сто років тому твори Вівальді були майже невідомі, хоча композитор за життя був дуже славетним. З тим сьогодні майже кожний оркестр в своєму репертуарі обов’язково має композицію «Пори року», створенну ним. Впевнена, що кожний хоч раз в своєму житті чув цей витвір мистецтва, в якому у вигляді чотирьох сезонів – весна, літо, осінь, зима, – представлений життєвий шлях людини від народження до смерті, з горем і радістю, з відчаєм і надією. 
 
Музикальні історики підкреслюють, що серед своїх сучасників Вівальді вважався не тільки відомим композитором, здатним за п’ять днів створити трьохактну оперу і написати безліч варіацій на одну тему. Його сприймали як скрипаля-віртуоза, якому не було рівних.
 
Розповідаючи про Антоніо Вівальді, подруга-скрипалька не оминула релігійний аспект творчості композитора. І це зрозуміло: вона працює в студентській організації під назвою «Співдружність студентів християн», головна ціль якої полягає в тому, щоби допомогти молоді застосовувати євангельські принципи в повсякденному житті та професійній діяльності.
 
Як кажуть, Вівальді став священиком за обітницею матері і до кінця свого життя не розлучався з сутаною та молитовником. Але музика постійно жила в ньому. А духовний сан дав йому можливість викладати музику в притулку церкви Ла-П’єта в Венеції, де він створив оркестр, який згодом досяг неймовірної популярності та навіть здобувся честі виступати перед Папою Римським.
 
З-посеред сотень творів Антоні Вівальді, що дійшли до нас, не по заслузі залишається в тіні його духовна музика – свідоцтво його щирої любові до Бога. Наприклад, можна згадати його кантату «Глорія». «Коли її слухаєш, душу охоплює насолода – це дійсно хвала небесам за незмінне торжество Життя, а пронизлива музика другої частини «Et in terra pax hominibus bonae voluntatis» («І на землі світ доброї волі») – справжня молитва про наш земний шлях, яка йде за самої глибини серця», − так писав про кантату безіменний критик минулих віків.
 
Показово, що творчість Вівальді вплинула на німецького композитора Йогана Себастьяна Баха, який служив органістом в католицькому храмі і у якого всі музичні твори проникнуті релігійною тематикою і символікою.
 
Слухаючи розповіді Марини про геніальну людину свого часу, хотілося спитати, чому вона сама не займається тим, що так їй подобається – грати на скрипці – та отримувати за це гроші. Але відповідь знайшлась сама: її найбільша мрія – змінити світ на краще, роблячи добро іншим людям й тим самим служити Богові. І це їй чудово вдається.
 
Ми можемо дізнатися ще про багатьох видатних скрипалів, і Марина, можливо, не стане відомою на увесь світ, як, наприклад, Антоніо Вівальді, але це точно не заважатиме їй підкорювати серця тих, хто слухає її гру на скрипці та розповіді про відомих композиторів.
 

 
Погода, Новости, загрузка...

Наши партнёры

Angel Fest
Флер d'Оранж 
Cigar Club 

Погода в Украине

Погода в Киеве Погода в Донецке на неделю Прогноз погоды во Львове Погода в Одессе на неделю